приписувати

приписувати
-ую, -уєш, недок., приписа́ти, -ишу́, -и́шеш, док., перех.
1) Додавати до написаного; дописувати. || Робити запис про додавання чого-небудь до чогось.
2) Перебільшувати які-небудь дані в офіційних документах.
3) Записуючи, зараховувати кого-, що-небудь до складу чогось. || Те саме, що прописувати 1).
4) Вважати належним кому-небудь (про риси, думки, наміри і т. ін.), здійснюваним ким-небудь (про дії, вчинки і т. ін.), заслуженим ким-небудь (про роль, значення, функції). || Вважати кого-небудь творцем, автором чогось. || Вважати належним, притаманним чому-небудь (про певні якості, властивості, функції, значення і т. ін.). || у сполуч. зі сл. вина, провина. Вважати кого-небудь винним у чомусь.
5) Вважати якусь дію, вияв чого-небудь наслідком певної причини. || Пов'язувати що-небудь із чимсь, знаходячи щось спільне.
6) Призначати хворому режим, методи лікування, ліки. || перен. Вимагати певних норм поведінки, способу життя (про що-небудь).

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем сделать НИР

Смотреть что такое "приписувати" в других словарях:

  • приписувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • винити — ню/, ни/ш, недок., перех. Звинувачувати кого небудь, приписувати якусь вину …   Український тлумачний словник

  • віндикувати — у/ю, у/єш, недок. 1) Домагатися повернення власності, претендувати на щось. 2) Приписувати щось виключно собі …   Український тлумачний словник

  • гіпостазувати — у/ю, у/єш, недок. Приписувати загальним поняттям самостійне буття …   Український тлумачний словник

  • ідеалізувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. Уважати кого , що небудь кращим, ніж є в дійсності; приписувати комусь, чомусь ідеальні властивості тощо …   Український тлумачний словник

  • накладати — а/ю, а/єш, недок., накла/сти, аду/, аде/ш, док. 1) перех. Покривати зверху чим небудь; класти що небудь зверху. || розм. Те саме, що надівати. || Прикладати що небудь до чогось під час порівняння, вимірювання і т. ін. || Ставити, установлювати… …   Український тлумачний словник

  • натягати — I а/ю, а/єш і натя/гувати, ую, уєш, недок., натягти/ і натягну/ти, тягну/, тя/гнеш, док. 1) перех. Тягнучи або розтягаючи, робити тугим, пружним. || Напинати, зводити що небудь над чимось. || Розправляючи і розтягаючи, закріплювати, прикріплювати …   Український тлумачний словник

  • привласнювати — юю, юєш, недок., привла/снити, ню, ниш, док., перех. Робити що небудь своєю власністю, присвоювати чуже. || Видавати що небудь за своє, приписувати собі щось. || Видавати за своє чиє небудь прізвище, ім я …   Український тлумачний словник

  • призначати — а/єш і рідко призна/чувати, ую, уєш, недок., призна/чити, а/чу, а/чиш, док., перех. 1) Намічати віддати кому небудь щось. || Визначати, встановлювати кому небудь щось (зарплату, пенсію і т. ін.). || Приписувати кому небудь щось (ліки, лікувальні… …   Український тлумачний словник

  • приписати — див. приписувати …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»